МИТНА ВАРТIСТЬ
Митною вартiстю товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, є вартiсть товарiв, що використовується для митних цiлей, яка базується на цiнi, що фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари.
Заканодавча та нормативно-правова база, що регулює питання визначення митної вартостi:
Мiжнароднi угоди:
Генеральна угода про тарифи й торгiвлю 1994 року;
Угода про застосування статтi VII Генеральної угоди про тарифи й торгiвлю 1994 року.
Закони України:
Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України:
вiд 21.05.2012 N 446 "Про затвердження Порядку включення суми роялтi та iнших лiцензiйних платежiв до цiни, що фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, пiд час визначення їх митної вартостi".
Накази Мiнiстерства фiнансiв України:
вiд 24.05.2012 N 598 "Про затвердження форми рiшення про коригування митної вартостi товарiв, Правил заповнення рiшення про коригування митної вартостi товарiв та Перелiку додаткових складових до цiни договору";
вiд 24.05.2012 N 599 "Про затвердження Форми декларацiї митної вартостi та Правил її заповнення";
Визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться в Україну вiдповiдно до митного режиму iмпорту, здiйснюється за такими методами:
1) основний
- за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi
iмпортуються (вартiсть операцiї);
2) за цiною договору
щодо iдентичних товарiв;
3) за цiною договору
щодо подiбних (аналогiчних) товарiв;
4) на основi вiднiмання
вартостi;
5) на основi додавання
вартостi (обчислена вартiсть);
6) резервний.
Основним методом визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, є перший метод - за цiною договору (вартiсть операцiї).
Кожний наступний метод застосовується лише у разi, якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу вiдповiдно до норм Митного кодексу України.
Застосуванню другорядних методiв передує процедура консультацiй мiж митним органом та декларантом з метою визначення основи вартостi згiдно з положеннями статей 59 i 60 Митного кодексу України. Пiд час таких консультацiй митний орган та декларант можуть здiйснити обмiн наявною у кожного з них iнформацiєю за умови додержання вимог щодо її конфiденцiйностi.
Митною вартiстю
товарiв, що ввозяться в Україну вiдповiдно до
митних режимiв, вiдмiнних вiд режиму iмпорту, є цiна
товару, зазначена у рахунку-фактурi чи
рахунку-проформi. Визначення митної вартостi
товарiв, що ввозяться на митну територiю України
та помiщуються в митнi режими, вiдмiннi вiд режиму
iмпорту (крiм митного режиму транзиту) зi
справлянням митних платежiв, здiйснюється
вiдповiдно до глави 9 Митного кодексу
України.
При змiнi митного режиму митна
вартiсть, визначена при першому помiщеннi товару в
митний режим, пiдлягає замiнi митною вартiстю,
визначеною вiдповiдно до наступного митного
режиму.
У разi неможливостi визначення
митної вартостi товарiв згiдно з положеннями статей 59 i 60 Митного
кодексу України за основу для її визначення
може братися або цiна, за якою iдентичнi або подiбнi
(аналогiчнi) товари були проданi в Українi не
пов'язаному iз продавцем покупцю вiдповiдно до статтi 62 Митного кодексу України, або
вартiсть товарiв, обчислена вiдповiдно до статтi 63 Митного кодексу України.
При цьому кожний наступний метод
застосовується, якщо митна вартiсть товарiв не
може бути визначена шляхом застосування
попереднього методу.
Методи на основi вiднiмання та
додавання вартостi (обчислена вартiсть) можуть
застосовуватися у будь-якiй послiдовностi на
прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разi якщо неможливо
застосувати жоден iз зазначених методiв, митна
вартiсть визначається за резервним методом
вiдповiдно до вимог, встановлених статтею
64 Митного кодексу України (стаття 57
Митного кодексу України).
Митною вартiстю
товарiв, що вивозяться за межi митної територiї
України, є цiна товару, зазначена у
рахунку-фактурi чи рахунку-проформi.
Митна вартiсть товарiв, що
вивозяться за межi митної територiї України,
визначається при помiщеннi цих товарiв уперше в
митний режим з наступним фактичним перемiщенням
їх через митний кордон України. При змiнi митного
режиму пiд час знаходження товарiв за межами
митної територiї України митною вартiстю товарiв
є митна вартiсть, визначена на день прийняття
митним органом митної декларацiї при їх першому
помiщеннi в митний режим. (стаття 66
Митного кодексу України)
У випадках, визначених Митним кодексом України, для заявлення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарiв, разом з митною декларацiєю та iншими необхiдними для митного оформлення зазначених товарiв документами в установленому порядку подається декларацiя митної вартостi. (стаття 52 Митного кодексу України)
Декларант або
уповноважена ним особа, якi заявляють митну
вартiсть товару, зобов'язанi:
1) заявляти митну вартiсть,
визначену ними самостiйно, у тому числi за
результатами консультацiй з митним органом;
2) подавати митному органу
достовiрнi вiдомостi про визначення митної
вартостi, якi повиннi базуватися на об'єктивних,
документально пiдтверджених даних, що пiддаються
обчисленню;
3) нести всi додатковi витрати,
пов'язанi з коригуванням митної вартостi або
наданням митному органу додаткової iнформацiї.
Декларант або
уповноважена ним особа, якi заявляють митну
вартiсть товару, мають право:
1) надавати митному органу (за
наявностi) додатковi вiдомостi у разi потреби
уточнення iнформацiї;
2) на випуск у вiльний обiг товарiв,
що декларуються:
у разi визнання митним органом
заявленої митної вартостi товарiв - за умови
сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною
вартiстю;
у разi згоди декларанта або
уповноваженої ним особи з рiшенням митного
органу про коригування митної вартостi товарiв -
за умови сплати митних платежiв згiдно з митною
вартiстю, визначеною митним органом;
у разi незгоди декларанта або
уповноваженої ним особи з рiшенням митного
органу про коригування заявленої митної вартостi
товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз
заявленою митною вартiстю товарiв та надання
гарантiй вiдповiдно до роздiлу X
Митного кодексу України в розмiрi, визначеному
митним органом вiдповiдно до частини сьомої статтi 55 Митного кодексу України;
3) проводити цiнову експертизу
договору (контракту) шляхом залучення експертiв
за власнi кошти;
4) оскаржувати у порядку,
визначеному главою 4 Митного кодексу
України, рiшення митного органу щодо
коригування митної вартостi оцiнюваних товарiв та
бездiяльнiсть митного органу щодо неприйняття
протягом строкiв, встановлених статтею
255 Митного кодексу України для завершення
митного оформлення, рiшення про визнання митної
вартостi оцiнюваних товарiв;
5) приймати самостiйне рiшення про
необхiднiсть коригування митної вартостi пiсля
випуску товарiв;
6) отримувати вiд митного органу
iнформацiю щодо пiдстав, з яких митний орган
вважає, що взаємозв'язок продавця i покупця
вплинув на цiну, що була фактично сплачена або
пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари;
7) у випадках та в порядку,
визначених Митним кодексом України,
вимагати вiд митного органу надання письмової
iнформацiї про причини, за яких заявлена ними
митна вартiсть не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку,
визначених Митним кодексом України,
вимагати вiд митного органу надання письмової
iнформацiї щодо порядку i методу визначення
митної вартостi, застосованих при коригуваннi
заявленої митної вартостi, а також щодо пiдстав
для здiйснення такого коригування.
Митний орган пiд час
здiйснення контролю правильностi визначення
митної вартостi товарiв зобов'язаний:
1) здiйснювати контроль заявленої
декларантом або уповноваженою ним особою митної
вартостi товарiв шляхом перевiрки числового
значення заявленої митної вартостi, наявностi в
поданих зазначеними особами документах усiх
вiдомостей, що пiдтверджують числовi значення
складових митної вартостi товарiв, чи вiдомостей
щодо цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає
сплатi за цi товари;
2) надавати декларанту або
уповноваженiй ним особi письмову iнформацiю про
причини, за яких заявлена ними митна вартiсть не
може бути визнана;
3) надавати декларанту або
уповноваженiй ним особi письмову iнформацiю щодо
порядку i методу визначення митної вартостi,
застосованих у разi коригування митної вартостi,
а також щодо пiдстав здiйснення такого
коригування;
4) випускати у вiльний обiг товари,
що декларуються:
у разi визнання митним органом
заявленої митної вартостi товарiв - за умови
сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною
вартiстю;
у разi згоди декларанта або
уповноваженої ним особи з рiшенням митного
органу про коригування митної вартостi товарiв -
за умови сплати митних платежiв згiдно з митною
вартiстю, визначеною митним органом;
у разi незгоди декларанта або
уповноваженої ним особи з рiшенням митного
органу про коригування заявленої митної вартостi
товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз
заявленою митною вартiстю товарiв та надання
гарантiй вiдповiдно до роздiлу X
Митного кодексу України в розмiрi, визначеному
митним органом вiдповiдно до частини сьомої статтi 55 Митного кодексу України.
Митний орган з метою
здiйснення контролю правильностi визначення
митної вартостi товарiв має право:
1) упевнюватися в достовiрностi
або точностi будь-якої заяви, документа чи
розрахунку, поданих для цiлей визначення митної
вартостi;
2) у випадках, встановлених Митним кодексом України, письмово
запитувати вiд декларанта або уповноваженої ним
особи встановленi статтею 53 Митного
кодексу України додатковi документи та
вiдомостi, якщо це необхiдно для прийняття рiшення
про визнання заявленої митної вартостi;
3) у випадках, встановлених Митним кодексом України, здiйснювати
коригування заявленої митної вартостi товарiв;
4) проводити в порядку,
визначеному статтями 345 - 354 Митного кодексу України, перевiрки
правильностi визначення митної вартостi товарiв
пiсля їх випуску;
5) звертатися до митних органiв
iнших країн iз запитами щодо надання вiдомостей,
необхiдних для пiдтвердження достовiрностi
заявленої митної вартостi;
6) застосовувати iншi передбаченi Митним кодексом України форми митного
контролю.