Роздiл XI. МIСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 140.
Стаття 140.
Мiсцеве самоврядування є правом територiальної
громади - жителiв села чи добровiльного об'єднання
у сiльську громаду жителiв кiлькох сiл, селища та
мiста - самостiйно вирiшувати питання мiсцевого
значення в межах Конституцiї i законiв України.
Особливостi
здiйснення мiсцевого самоврядування в мiстах
Києвi та Севастополi визначаються окремими
законами України.
Мiсцеве
самоврядування здiйснюється територiальною
громадою в порядку, встановленому законом, як
безпосередньо, так i через органи мiсцевого
самоврядування: сiльськi, селищнi, мiськi ради та їх
виконавчi органи.
Органами
мiсцевого самоврядування, що представляють
спiльнi iнтереси територiальних громад сiл, селищ
та мiст, є районнi та обласнi ради.
Питання
органiзацiї управлiння районами в мiстах належить
до компетенцiї мiських рад.
|
(Офiцiйне тлумачення частини п'ятої
статтi 140 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду
N11-рп/2001 вiд 13.07.2001) |
Сiльськi,
селищнi, мiськi ради можуть дозволяти за
iнiцiативою жителiв створювати будинковi, вуличнi,
квартальнi та iншi органи самоорганiзацiї
населення i надiляти їх частиною власної
компетенцiї, фiнансiв, майна.
