Codes of Ukraine

Стаття 314. Гарант

1. Гарантом може виступати:

1) банкiвська установа, яка надає гарантiї безпосередньо або може застосовувати їх як фiнансове забезпечення гарантiй, що надаються митним органам незалежними фiнансовими посередниками;

2) незалежний фiнансовий посередник - юридична особа, створена у формi повного або командитного товариства.

2. Зазначена у частинi першiй цiєї статтi банкiвська установа, iнша юридична особа, яка має намiр одержати вiд центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, в установленому цим Кодексом порядку повноваження гаранта, повинна вiдповiдати таким критерiям:

1) для банкiвських установ - мати вiдповiдну чинну лiцензiю (дозвiл, витяг з реєстру) Нацiонального банку України;

для iнших юридичних осiб - мати вiдповiднi укладенi угоди з банками та/або страховими компанiями щодо фiнансового забезпечення гарантiй, що надаються цими юридичними особами;

2) мати досвiд роботи у здiйсненнi банкiвської чи iншої фiнансової дiяльностi не менше п'яти рокiв;

3) мати доведену за останнi три календарнi роки платоспроможнiсть шляхом пiдтвердження виконання встановлених нормативiв, якi забезпечують безумовне виконання платiжних зобов'язань перед державним бюджетом;

4) для банкiвських установ - протягом останнiх трьох календарних рокiв не бути об'єктом застосування Нацiональним банком України заходiв впливу за порушення нормативiв (критерiїв) у виглядi обмеження, зупинення чи припинення здiйснення окремих видiв дiяльностi, примусової реорганiзацiї установи, призначення тимчасової адмiнiстрацiї;

для iнших юридичних осiб - протягом останнiх трьох календарних рокiв не бути об'єктом застосування спецiальних санкцiй, передбачених Законом України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", i не мати випадкiв притягнення їх посадових осiб до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил за статтями 472, 482 - 485 цього Кодексу;

5) не мати збитковостi за останнi три календарнi роки (крiм банкiвських установ);

6) не мати заборгованостi iз сплати податкiв i зборiв до бюджетiв усiх рiвнiв;

7) мати можливiсть формування в повному обсязi грошових резервiв для вiдшкодування можливих втрат у розмiрi визначеної нею самою суми усiх одночасно наданих митним органам фiнансових гарантiй;

8) не мати заборгованостi перед митними органами за попередньо наданими гарантiями;

9) мати електронну систему накопичення i обмiну iнформацiєю з митними органами, яка забезпечує захист цiєї iнформацiї вiд несанкцiонованого використання, копiювання та/або модифiкацiї, зокрема, систему застосування та передачi електронного гарантiйного документа незалежного фiнансового посередника чи листа банку в єдину автоматизовану iнформацiйну систему митних органiв України.

3. Взаємовiдносини мiж центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, та гарантами регулюються на пiдставi укладених угод, у яких зазначається обов'язок гаранта безумовно сплатити суму митних платежiв у разi невиконання вiдповiдними особами зобов'язань перед митними органами та щорiчно, не пiзнiше 1 березня року, наступного за звiтним, надавати пiдтвердження умов, визначених у пунктах 1 - 5 частини другої цiєї статтi, за попереднiй рiк.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, веде реєстр гарантiв та форм фiнансових гарантiй, що надаються ними вiдповiдно до укладених угод, якi затверджуються цим органом, та забезпечує регулярне (не рiдше чотирьох разiв на рiк) оприлюднення зазначеного реєстру на своєму офiцiйному веб-сайтi. Включення гарантiв до реєстру здiйснюється безоплатно.

5. Строк прийняття рiшення про включення гарантiв до реєстру не повинен перевищувати 30 календарних днiв з дня надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, документiв, що пiдтверджують виконання умов частини другої цiєї статтi.

6. У разi порушення строку, встановленого частиною п'ятою цiєї статтi, юридична особа, що набуває статусу гаранта, повинна бути включена до реєстру гарантiв i може бути виключена з нього лише у разi недотримання нею критерiїв, визначених у частинi другiй цiєї статтi.