Кодекси України

Стаття 268. Вимоги, на якi позовна давнiсть не поширюється

1. Позовна давнiсть не поширюється:

1) на вимогу, що випливає iз порушення особистих немайнових прав, крiм випадкiв, встановлених законом;

2) на вимогу вкладника до банку (фiнансової установи) про видачу вкладу;

3) на вимогу про вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю;

4) на вимогу власника або iншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республiки Крим або органу мiсцевого самоврядування, яким порушено його право власностi або iнше речове право;

5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здiйснення страхової виплати (страхового вiдшкодування).

6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здiйснює управлiння державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають iз Закону України "Про державний матерiальний резерв".

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.05.2004р. N1713-IV)

2. Законом можуть бути встановленi також iншi вимоги, на якi не поширюється позовна давнiсть.