Кодекси України

Стаття 46. Податкова декларацiя (розрахунок)

46.1. Податкова декларацiя, розрахунок (далi - податкова декларацiя) - документ, що подається платником податкiв (у тому числi вiдокремленим пiдроздiлом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановленi законом, на пiдставi якого здiйснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свiдчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платникiв податкiв - фiзичних осiб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митнi декларацiї прирiвнюються до податкових декларацiй для цiлей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларацiї є її невiд'ємною частиною.

46.2. Платник податку на прибуток подає разом з вiдповiдною податковою декларацiєю квартальну або рiчну фiнансову звiтнiсть (крiм малих пiдприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларацiї.

Платники податку на прибуток, малi пiдприємства, вiднесенi до таких вiдповiдно до Господарського кодексу України, подають разом з рiчною податковою декларацiєю рiчну фiнансову звiтнiсть у порядку, передбаченому для подання податкової декларацiї.

У складi фiнансової звiтностi платник податкiв зазначає тимчасовi та постiйнi податковi рiзницi за формою, встановленою Мiнiстерством фiнансiв України.

46.3. Якщо згiдно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звiтнiсть з окремого податку складається наростаючим пiдсумком, податкова декларацiя за результатами останнього податкового перiоду року прирiвнюється до рiчної податкової декларацiї. У такому разi рiчна податкова декларацiя не подається.

46.4. Якщо платник податкiв вважає, що форма податкової декларацiї, визначена центральним контролюючим органом, збiльшує або зменшує його податковi зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, вiн має право зазначити цей факт у спецiально вiдведеному мiсцi в податковiй декларацiї.

У разi необхiдностi платник податкiв може подати разом з такою податковою декларацiєю доповнення до такої декларацiї, якi складенi за довiльною формою, що вважатиметься невiд'ємною частиною податкової декларацiї. Таке доповнення подається з поясненням мотивiв його подання.

46.5. Форма податкової декларацiї встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України.

У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацiй з мiсцевих податкiв i зборiв, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Форма декларацiї про майновий стан i доходи (податкової декларацiї) встановлюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 179.9 статтi 179 цього Кодексу.

Форма спрощеної податкової декларацiї, що передбачена пунктом 49.2 статтi 49 цього Кодексу, та порядок переходу платникiв податкiв на подання такої декларацiї встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Форма, порядок та строки подання митної декларацiї, а також порядок прийняття митним органом митної декларацiї визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України.

Державнi органи, якi встановлюють вiдповiдно до цього пункту форми податкових декларацiй, зобов'язанi оприлюднити такi форми для використання їх платниками податкiв.

46.6. Якщо в результатi запровадження нового податку або змiни правил оподаткування змiнюються форми податкової звiтностi, центральний орган державної податкової служби, який затвердив такi форми, зобов'язаний оприлюднити новi форми звiтностi.

До визначення нових форм декларацiй (розрахункiв), якi набирають чинностi для складання звiтностi з податкового перiоду, що настає за податковим перiодом, у якому вiдбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацiй (розрахункiв), чиннi до такого визначення.

Пiсля внесення змiн до нормативно-правових актiв з питань оподаткування центральний орган державної податкової служби повинен здiйснити заходи, пов'язанi з оприлюдненням та застосуванням таких змiн.

Вимоги статей 46 - 50 цього Кодексу не поширюються на декларування товарiв (продукцiї), ввезених на митну територiю України або вивезених з неї вiдповiдно до митного законодавства України (крiм випадкiв, визначених у цих статтях), а також на декларування вiдрахувань до соцiальних фондiв та iнше iнформацiйне декларування, яке мiстить економiчнi вiдомостi про суб'єктiв оподаткування, що не стосуються обчислення податкiв.