Кодекси України

Стаття 31. Дискримiнацiя суб'єктiв господарювання

1. Дискримiнацiєю суб'єктiв господарювання органами влади у цьому Кодексi визнається:

заборона створення нових пiдприємств чи iнших органiзацiйних форм господарювання в будь-якiй сферi господарської дiяльностi, а також встановлення обмежень на здiйснення окремих видiв господарської дiяльностi або виробництво певних видiв товарiв з метою обмеження конкуренцiї;

примушування суб'єктiв господарювання до прiоритетного укладання договорiв, першочергової реалiзацiї товарiв певним споживачам або до вступу в господарськi органiзацiї та iншi об'єднання;

прийняття рiшень про централiзований розподiл товарiв, який призводить до монопольного становища на ринку;

встановлення заборони на реалiзацiю товарiв з одного регiону України в iнший;

надання окремим пiдприємцям податкових та iнших пiльг, якi ставлять їх у привiлейоване становище щодо iнших суб'єктiв господарювання, що призводить до монополiзацiї ринку певного товару;

обмеження прав суб'єктiв господарювання щодо придбання та реалiзацiї товарiв;

встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб'єктiв господарювання або груп пiдприємцiв.

2. Дискримiнацiя суб'єктiв господарювання не допускається. Законом можуть бути встановленi винятки з положень цiєї статтi з метою забезпечення нацiональної безпеки, оборони, загальносуспiльних iнтересiв.