Кодекси України

Стаття 314. Вiдповiдальнiсть перевiзника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу

1. Перевiзник несе вiдповiдальнiсть за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

2. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбаченi випадки, коли доведення вини перевiзника у втратi, нестачi або пошкодженнi вантажу покладається на одержувача або вiдправника.

3. За шкоду, заподiяну при перевезеннi вантажу, перевiзник вiдповiдає:

у разi втрати або нестачi вантажу - в розмiрi вартостi вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разi пошкодження вантажу - в розмiрi суми, на яку зменшилася його вартiсть;

у разi втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цiнностi, - у розмiрi оголошеної цiнностi, якщо не буде доведено, що вона є нижчою вiд дiйсної вартостi вантажу.

4. Якщо внаслiдок пошкодження вантажу його якiсть змiнилася настiльки, що вiн не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право вiд нього вiдмовитися i вимагати вiдшкодування за його втрату.

5. У разi якщо вантаж, за втрату чи нестачу якого перевiзник сплатив вiдповiдне вiдшкодування, буде згодом знайдено, одержувач (вiдправник) має право вимагати видачi йому цього вантажу, повернувши одержане за його втрату чи нестачу вiдшкодування.